Сергій Пирожков
Віцепрезидент НАН України, академік НАН України
Назіп Хамітов
Доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
DOI https://doi.org/10.37837/2707-7683-2019-31
Анотація. У статті йдеться про євроатлантичний геополітичний вектор України в умовах сучасної геополітичної ситуації. Автори статті стверджують, що зв’язок національних інтересів та геополітичного вектора країни як цивілізаційного суб’єкта визначає її глобалізаційну стратегію. В України цей вектор передбачає географічну, геополітичну, цивілізаційну взаємодію із європейською і євроатлантичною спільнотою на основі партнерства й національних інтересів. Головним критерієм конструктивності євроатлантичного вектора України є посилення й розвиток суб’єктності нашої країни.
У статті поставлено запитання, які регіони та країни ми можемо нині зарахувати до західної цивілізації, і відразу подано відповідь. У широкому сенсі Захід — «це та частина нашої планети, на якій «утверджено християнську й античну культури»
У сучасному світі автори статті виокремлюють дві гілки Західної цивілізації – євроатлантичну та євразійську. Україна перебуває на лінії розмежування євроатлантичної та євразійської гілок Західної цивілізації. Здатність України бути суб’єктом історії, мати власний цивілізаційний проєкт і втілювати його залежить від здатності продуктивної взаємодії з обома цими гілками. Водночас нині маємо виразну історичну актуальність інтеграції з євроатлантичною цивілізаційною спільнотою задля реалізування завдань і цінностей цивілізаційного проєкту України, що потребує інноваційного розвитку.
Протягом останніх ста років Україну було переважно включено до євразійської цивілізаційної спільноти й для посилення її суб’єктності потрібно подолати таку асиметрію. Саме тому євроатлантичний вектор України не можна зводити до членства в Євросоюзі чи НАТО, це набагато складніший процес ментально-цивілізаційних перетворень, який стає умовою забезпечення реального суверенітету.
Ключові слова: євроатлантичний вектор України, Західна цивілізація, національні інтереси, суб’єкт історії.
Джерела
1. Kortunov, S. (2008). ‘Innovatsyonnyy put’ razvitiya i mobilizatsiya – eto dva puti, kotoryye kardinal’no protivorechat drug drugu’, Svobodnyi mir, 12 September [online]. Available at: http://www.liberty.ru/groups/experts/Innovacionnyj-tip-razvitiya-i-mobilizaciya-eto-dva-puti-kotorye-kardi-nal-no-protivorechat-drug-drugu [in Russian]
2. Pyrozhkov, S., Khamitov, N. (2016). Tsyvilizatsiinyi proekt Ukrainy: vid ambitsii do realnykh mozhlyvostei. Visnyk NAN Ukrainy, no. 6, pp. 45-52. [in Ukrainian
3. Pyrozhkov, S., Khamitov, N. (2017). Ukraina: vid shtuchnoi ta realnoi konfrontatsii do konsolidatsii. Dzerkalo tyzhnia, no. 28(324), p. 4. [in Ukrainian]
4. Rafalskyi, O, Samchuk, Z. (2018). Tsyvilizatsiini perekhrestia suchasnoho suspilstva. Kyiv: IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy. [in Ukrainian]
5. Toynbi, A. (2010). Postizheniye istorii. Moscow: Ayris-Press. [in Russian]
6. Fukuyama, F. (2004). Doveriye: sotsyalnyye dobrodeteli i put k protsvetaniyu: per. s angl. Moscow: OOO ‘Izdatelstvo AST’. [in Russian]
7. Fukuyama, F. (2010). Konets istorii i posledniy chelovek. Moscow: Poligrafizdat. [in Russian]
8. Khantington, S. (2003). Stolknoveniye tsivilizatsyy. Moscow: OOO ‘Izdatelstvo AST’.
9. Khamitov, N. (2018). Filosofska antropolohiia: aktualni problemy. Vid teoretychnoho do praktychnoho povorotu. 2nd ed. Kyiv: KNT. [in Ukrainian]
10. Khamitov, N. et al. (2017). Istoriia filosofii. problema liudyny. Vstup do filosofskoi antropolohii yak metaantropolohii. 5th ed. Kyiv. [in Ukrainian]
11. Nye, J. (2004). Soft Power: The Means to Success in World Politics. New York: Public Affairs Group. [in English]