На передовій новітнього партнерства: від проблемного минулого до передвісників змін

  • Категорія запису:Випуск XX

Ґерт Антсу
Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні (2016–2019)

DOI https://doi.org/10.37837/2707-7683-2019-19

Анотація. У інтерв’ю розглянуто стан українсько-естонських відносин крізь призму досвіду Надзвичайного й Повноважного Посла Естонської Республіки в Україні Ґерта Антсу.
Зазначено, що з моменту встановлення дипломатичних відносин між Естонією та Україною, Естонія була однією із найпослідовніших партнерок України – й у минулому, й в останні кілька років до та після Революції гідності та російської агресії. Естонія вважає своїм моральним обов’язком підтримувати дружню країну на такому непростому етапі її буття. Однак попри близькі політичні відносини, єдиною сферою, яка зазнала збитків, стала економіка, що стало зрозумілим наслідком агресії Російської Федерації.
Висловлено думку, що членство Естонії в Раді Безпеки не принесе особливих змін у відносини з Україною, які в будь-якому разі вже є дружніми й близькими. Глобальний інтерес Естонії полягає в підтриманні внормованого міжнародного порядку, а надто з огляду на невеликі розміри Естонії та відверто незначний силовий потенціал.
Естонія віддана принципам боротьби проти зміни клімату, оскільки сама дедалі більше відчуває її негативні наслідки. Десять років тому Естонія приєдналася до Схеми торгівлі викидами ЄС, і пан посол особисто брав участь у відповідних переговорах.
Зазначено, що наявність електронного врядування серед пріоритетів політики Президента України В. Зеленського є оптимістичною. Пан посол переконаний, що Естонія також може посприяти вдосконаленню системи «Трембіта», яка вже стала історією успіху допомоги Україні з естонського боку та з боку ЄС. Але щоб повністю розкрити потенціал проєкту, потрібно розв’язати ще кілька питань, де досвід Естонії може бути корисним.
Згадано, що пан посол вивчав українську. Йому було б набагато складніше вивчати цю мову, якби він був вихідцем із Бельгії, Португалії чи Кореї і не розумів особливостей слов’янських мов. У його бібліотеці є близько 30 українськомовних книжок, більшість із яких – художні. Він вважає вивчення мови очевидним виявом пошани до країни перебування та корисним засобом налагодження дружніх відносин з українським народом. Вивчення мов – невіддільний атрибут сучасної людини, тому пан посол переконаний: його наступник теж вивчатиме українську.
Ключові слова: Естонія, міждержавні відносини, зміни клімату, українська мова, економічні відносини, електронне самоврядування.

Завантажити інтерв’ю (укр.) / (англ.)