Віталій Карпенко
Кандидат філологічних наук, доктор суспільно-політичних наук Українського Вільного університету в Мюнхені, заслужений журналіст України
DOІ https://doi.org/10.37837/2707-7683-2018-54
Анотація. Статтю присвячено 80-річчю академіка П. Таланчука. Автор досліджує прізвище академіка, його етимологію, але зазначає, що невтомна праця, воля й наполегливість Петра Таланчука – ось що дало змогу створити такий величезний доробок праць. Автор розповідає, що тричі у своєму житті «відкривав» для себе Таланчука. Уперше це було 1989 року, коли ректор Київського політехнічого інституту Петро Таланчук надав актову залу навчального закладу для проведення першого з’їзду Народного руху України. Це могло коштувати йому посади ректора й перекреслило б подальшу кар’єру. Вдруге автор захопився Таланчуком, коли той створив і розбудував вищий навчальний заклад – Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», який успішно працює уже понад десять років. Утретє автор статті «відкриває» для себе постать академіка, редагуючи його книгу публіцистики. Автора вразили всі ці ситуації: він називає ці «відкриття» моментами істини.
Також у статті охарактеризовано публіцистику Петра Таланчука, проаналізовано головні риси, за якими легко відрізнити автора від його колег. Найпершою автор статті називає сплав науковості й емоційності. Пояснює це тим, що, хоча думку рухає технічно-наукове мислення, а все ж пишемо ми серцем, тому читач сприймає текст і розумом, і душею. Науковий і публіцистичний стилі дають цілісну картину світу, водночас утримуючи читацький інтерес. Другою найістотнішою рисою автор називає вірність обраній темі. Це такі теми, як реформування освіти, становлення університету «Україна», досвід Петра Таланчука на освітянській ниві. Талант публіциста, як зазначає автор, полягає у вмінні подати свої думки не лише просто, але й образно, і такі прийоми роблять зазначені тексти публіцистикою високої проби. Третьою рисою публіцистики Петра Таланчука автор називає глибокий патріотизм автора, адже яку б тему він не обрав, центральним образом у ній буде Україна. Також автор наголошує, що багато уваги у своїх статтях Таланчук присвячує проблемам української мови, нав’язуванню двомовності. Не оминає академік і питань націоналізму, але очищеного від більшовицької ідеології, адже розцінює його як патріотизм і любов до свого народу.
Ключові слова: Момент істини, Петро Таланчук, СРСР, Міжнародний університет розвитку людини – «Україна», публіцистика.