Віолетта Удовік
кандидатка історичних наук, другий секретар Посольства України в Японії
DOI 10.37837/2707-7683-2020-43
Анотація. У статті розглянуто історію розбудови українсько-японських культурних відносин, поняття «культурної» та «публічної» дипломатії, розвиток культурної дипломатії в Україні та Японії, основні акценти в позиціюванні Української держави в краї¬ні вранішнього сонця й навпаки, а також подальші перспективи співпраці в цій сфері. Зазначено, що стрімкий розвиток культурної та публічної дипломатії в Україні в період після 2014 року, заснування Українського інституту й плани щодо розширення його діяльності в Японії допоможуть забезпечити комплекснішу презентацію України в цій державі, а надто в контексті проведення Олімпійських ігор у Токіо, запланованих на 2021 рік.
Ключові слова: культурна дипломатія України, культурна дипломатія Японії, українсько-японські культурні відносини, Україна, Японія, культурна дипломатія, публічна дипломатія, політика «м’якої сили».
Джерела
1. Academy for Cultural Diplomacy (2013). A lecture by Dr Joseph S. Nye. Distinguished Service Professor, Harvard University [online]. Available at: https://www.youtube.com/watch?v=lOsUilwRstQ. [in English]
2. Institute for Cultural Diplomacy (2020). What is Cultural Diplomacy? What is Soft Power? Retrieved from http://www.culturaldiplomacy.org/index.php?en_culturaldiplomacy. [in English]
3. Ogoura, K. (2008). Japan’s Postwar Cultural Diplomacy. Center for Area Studies. Working Paper № 1/2008 [online]. Available at: https://www.fu-berlin.de/sites/cas/medienordner/CAS-WP/cas-wp_no_1-08.pdf. [in English]
4. Маценко Г. Книга рекордів України. Людина і суспільство. У світі науки і техніки. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. 112 с.
5. Пересунько Т. «Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі [Електронний ресурс] // Історична правда. 24 жовтня 2020. Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/01/28/156943/
6. Ministry of Foreign Affairs of Japan (2010). Nippon bankoku hakurankay e no miti [Japan’s Way to International Exhibitions]. [online]. Available at: https://www.mofa.go.jp/mofaj/annai/honsho/shiryo/banpaku/pdfs/banpaku_kai¬setsu.pdf. [in Japanese]
7. Павленко С. (2015). Експозиція японських товарів при японському імперському консульстві в Одесі наприкінці ХІХ ст. як елемент іміджевої політики Японії [Електронний ресурс] // Східний світ. 2015. № 3. С. 27–36. Режим доступу: http://oriental-world.org.ua/sites/default/files/Archive/2015/3/5.pdf
8. Gadjeva, N. (2018). Japan’s Public Diplomacy in Practice: The case of Bulgaria. Ritsumeikan Kokusai Kenkyu, Issue 32-1, pp. 179-202. [in English]
9. Paku, S. (2017). Teikoku to sengo no bunka seisaku: butai no ue no nipponzo [Cultural Policy in the Imperial and Postwar Period: the Image of Japan on the Stage]. Tokyo: Ivanami. [in Japanese]
10. Ministry of Foreign Affairs of Japan (2019). Japan’s Foreign Policy to Promote National and Global Interests. Dip¬lomatic Bluebook 2019 [online]. Available at: https://www.mofa.go.jp/policy/other/bluebook/2019/html/chapter3/c030402.html. [in English]
11. Agency for Cultural Affairs of Japan (2019). Wagakuni no bunka seisaku [Cultural Policy of Our State]. White Book [online]. Available at: https://www.bunka.go.jp/tokei_hakusho_shuppan/hakusho_nenjihokokusho/r01_bunka_sei-saku/pdf/r1421859_00.pdf. [in Japanese]
12. Удовік В. Японсько-українські відносини (1991–2016 рр.): дис. … канд. наук: 07.00.02, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. 2017.
13. Бондаренко О. (2020). 4 травня 1885 року народився великий піаніст Лео Сирота [Електронний ресурс] // Рідна країна. 2020. Режим доступу: https://ridna.ua/2020/05/4-travnya-1885-roku-narodyvsya-velykyj-pia¬nist-leo-syrota/?fbclid=IwAR1qhezTDShaWw5qoE1UBQgf6mIxmbnLRC20PhQ0fS_d-B-AoTID6M31si0
14. Udovik, V. (2012). Nikhon to ukuraina to no sogo kankeysi [History of Ukrainian-Japanese Mutual Relations]. Master’s thesis. University of Tokyo. [in Japanese]
15. Посольство України в Японії [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://japan.mfa.gov.ua/
16. Браиловская Г. New Now Gallery представить українське мистецтво на Tokyo International Art Fair [Електронний ресурс] // Інформаційно-аналітичний портал «In-Art». 25 травня 2018. Режим доступу: http://be-inart.com/post/view/2573.
17. Оперна співачка Оксана Степанюк: мене визнали кращою в головній ролі в японській драмі [Електронний ресурс] // Літературна Україна. 30 квітня 2020. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3014329-operna-spivacka-oksana-stepanuk-v-tokio-mene-viznali-krasou-vikonaviceu-golovnoi-roli-v-aponskij-drami.html
18. Формат українського серіалу «Нюхач» продано в Японію [Електронний ресурс] // FILM.UA Group. 1 жовтня 2015. Режим доступу: https://film.ua/uk/news/1366
19. Посольство Японії в Україні [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ua.emb-japan.go.jp/itprtop_uk/index.html
20. Ministry of Justice of Japan (2019). Zairyu gaikokudzin tokei [Statistics on Foreigners Staying in Japan]. [online]. Available at: http://www.moj.go.jp/housei/toukei/toukei_ichiran_touroku.html. [in Japanese]
21. Українсько-японський центр [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://kpi.ua/uajc.
20. Udovik, V. (2018). Ukuraina ni okeru nikhonnen: sono kekka to nikokukan kankey no soray e no imiai nitsuyte (Year of Japan in Ukraine: Results and Impact on the Future of Bilateral Relations). Kobe Gakuin Economic Papers, Issue 50/3, pp. 65-70. [in Japanese]