Дипломатія омани й тактика терору: гібридна політика в стратегії та практиці таємної війни радянської Росії проти гетьманської України (квітень – грудень 1918 р.)

  • Категорія запису:Випуск XXI

Павло Гай-Нижник
доктор історичних наук, заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, академік Академії політичних наук України
ORCID 0000-0002-8912-8398

DOI 10.37837/2707-7683-2020-1

Анотація. У статті висвітлено позалаштункову політику гібридної війни Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки проти Української Держави протягом гетьманування Павла Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.). Досліджено антиукраїнську діяльність Ради народних комісарів РСФРР, керівної Російської комуністичної партії (більшовиків) та союзних їй російських партій лівих і правих соціалістів-революціонерів й анархістів. Зокрема, ідеться про зусилля радянської Росії щодо підривання соціально-політичного становища в Україні, організування антиурядових повстанських загонів і ватаг, надання їм збройної та фінансової допомоги, спрямування повстанського руху, організування масштабних страйків і саботажів за допомогою своєї агентури, а також облаштування сховів зі зброєю та підпільної мережі революційних комітетів тощо. Викрито таємні аспекти підривної антиукраїнської діяльності більшовицької дипломатії в Україні, зокрема радянського консульства в Одесі, та її участь у сприянні антигетьманському рухові. Окрему увагу приділено радянсько-більшовицькій політиці щодо створення в Україні таємних бойових загонів підпільної соціалістичної терористичної армії, а також таким діям радянського уряду Росії, як сприяння й спонсорування масового повстансько-терористичного руху та безпосереднє організування актів індивідуального терору проти державних діячів України.
Ключові слова: більшовицький терор, РСФРР, Скоропадський, Українська Держава, гібридна війна.

Завантажити статтю (укр.)

Джерела
1. АВП РФ, ф. 04, оп. 51, т. 338, спр. 55180.
2. Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. Т. 3. Москва; Ленинград: Госвоениздат, 1932. 350 с.
3. Беднота, 1918. 31 июля.
4. В. I. Ленiн i перемога Жовтневої революцiї на Українi. К.: Політвидав України, 1967. 442 с.
5. Відродження. 1918. 1 серпня.
6. Відродження. 1918. 10 серпня.
7. Відродження. 1918. 15 грудня.
8. Владимир Ильич Ленин: Биографическая хроника. Т. 7. Москва, 1976. 700 с.
9. Гай-Нижник П. Павло Скоропадський і Власний Штаб гетьмана всієї України: боротьба за владу і державність. К.: Крок, 2019. 626 с.
10. Гай-Нижник П. Трагедія у Києві, що сколихнула громадськість всієї України // Профспілки України, 1998. № 3. С. 67–69.
11. Гай-Нижник П. 1918-й: два перевороти. К.: Видавець Марко Мельник, 2019. 298 с.
12. Гражданская война на Украине. 1918–1920: Сборник документов и материалов. Т. 1. Кн. 1. Освободительная война украинского народа против немецко-австрийских оккупантов. Разгром буржуазно-националистической Директории. К., 1967. 874 с.
13. Гражданская война на Украине, 1918–1920: Сборник документов и материалов. Т. 2. Борьба против деникинщины и петлюровщины на Украине. Май 1919 г. – февраль 1920 г. К., 1967. 918 с.
14. Державний архів Київської області (далі – ДАКО), ф. р. 2793, оп. 1, спр. 883.
15. ДАКО, ф. р-2793, оп. 2, спр. 3.
16. Там само. Спр. 5.
17. Там само. Спр. 10.
18. Там само. Спр. 11.
19. Там само. Спр. 13.
20. Там само. Спр. 25.
21. Там само. Спр. 43.
22. Державний архів Сумської області (далі – ДАСО), ф. р. 5567, оп. 1, спр. 20.
23. ДАСО, ф. р. 5962, оп. 1, спр. 1.
24. Деникин А.И. Гетманство и Директория на Украине // Революция на Украине по мемуарам белых. Москва; Ленинград, 1930. С. 136–185.
25. Державний вістник. 1918. № 30. 4 серпня.
26. Державний вістник. 1918. № 68. 9 листопада.
27. Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. Т. 2. / редкол.: В. Верстюк (відп. ред.) [та ін.]; упоряд.: В. Верстюк (керівник) [та ін.]. К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2006. 743 c.
28. Земське діло. 1918. 20 листопада.
29. Кіевская мысль. 1918. 15 (2) декабря.
30. Кляцкин С.М. На защите Октября. Москва, 1965. 475 с.
31. Коммунистическая партия – вдохновитель и организатор объединительного движения украинского народа за образование СССР: Сборник документов и материалов. К.: Политиздат Украины, 1972. 680 с.
32. Кучабський В. Корпус Січових Стрільців: Воєнно-історичний нарис. Чикаго, 1969. 663 с.
33. Мир. 1918. 15 декабря.
34. Могилянский Н.М. Трагедия Украины (Из пережитого в Киеве в 1918 г.) // Революция на Украине по мемуарам белых. Москва; Ленинград, 1930. С. 115–135.
35. Нариси історії Української революції 1917–1921 років. Кн. 1. К.: Наукова думка, 2011. 390 с.
36. Наш путь. 1918. 15 декабря.
37. «От власти отказываюсь» (Документы о гетманщине из архива Харьковского губернского старосты). Летопись революции, 1924. № 2 (7). С. 224.
38. Очерки истории Коммунистической партии Украины. К.: Политиздат Украины, 1977. 816 с.
39. Первый съезд Коммунистической партии (большевиков) Украины. 5–12 июля 1918 года. Протоколы. К.: Издательство политической литературы Украины, 1988. 258 с.
40. Последние новости, 1918. 31 августа.
41. Приходько В.К. З історії повстання українського університету в Кам’янці на Поділлі. Хм., 2012. 103 с.
42. РГАСПИ, ф. 19, оп. 1, спр. 192.
43. РГВА, ф. 103, оп. 1, спр. 507.
44. Резолюція II з’їзду КП(б)У «Про поточний момент» // Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. Т. І. К.: Ордена Трудового Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1976. С. 34–36.
45. Речь тов. Зиновьева // Северная Коммуна. 1918. № 109. 19 сентября.
46. Свердлов Я.М. Избранные произведения. Т. 3. М.: Госполитиздат, 1960. XI, 274 с.
47. Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. Київ; Філадельфія, 1995. 493 с.
48. Соловйова В. Дипломатична діяльність українських національних урядів 1917–1921 рр. Київ; Донецьк: Юго-Восток, 2006. 393 с.
49. Съезд волостныхъ Исполкомовъ. Телеграмма товарищу Ленину // Коммунист, 1919. 1 июня.
50. Українська РСР в період громадянської війни. 1917–1920 рр. Т. 1. М.: Наука, 1981. 422 с.
51. Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. Т. ІІІ. Відень: Український соціологічний інститут, 1921. 159, [1] c.
52. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі – ЦДАВО України), ф. 1064, оп. 1, спр. 6.
53. Там само. Спр. 71.
54. Там само. Спр. 103.
55. Там само. Спр. 109.
56. Там само. Спр. 110.
57. Там само. Спр. 114.
58. Там само. Спр. 250.
59. Там само. Спр. 725.
60. Там само. Спр. 12.
61. Там само. Спр. 713.
62. Там само. Спр. 131.
63. Там само. Спр. 2.
64. Там само. Спр. 10.
65. Там само. Спр. 87.
66. Prager Tagblatt, 1918. 7. August.