Ігор Дацків
Доктор історичних наук, професор кафедри міжнародного права, міжнародних відносин та дипломатії Тернопільського національного економічного університету
DOI https://doi.org/10.37837/2707-7683-2019-4
Анотація. У статті розглянуто взаємовідносини між Західноукраїнською Народною Республікою та Українською Народною Республікою в період Української революції 1917–1921 рр. У межах цього досліджено військово-політичний союз та взаємодії в дипломатичній сфері між УНР та ЗУНР.
Зазначено, що через широкомасштабну агресію Польщі на заході та наступ більшовиків зі сходу постало питання про союз ЗУНР із Наддніпрянською Україною. Однак водночас було передбачено якнайширшу автономію ЗУНР зі своєю армією та урядом. ЗУНР отримала значну військову та матеріальну допомогу від УНР, що надалася до ведення війни з набагато сильнішим противником.
Автор стверджує, що після об’єднання виникла потреба узгоджувати й координувати зовнішні політики держав та їхніх відомств закордонних справ. Унаслідок цього такі установи було перетворено в загальноукраїнські. Проте це не торкнулося представництв ЗУНР у країнах, які постали на землях Австро-Угорської імперії: Австрії, Угорщини, Чехословаччини, Югославії. Решта дипломатичних представництв ставали спільними для УНР та ЗУНР.
Визначено, що з часом між ЗУНР та УНР постали суперечності в поглядах на зовнішньополітичні пріоритети. Уряд та військове керівництво ЗУНР починає співпрацювати з більшовиками. Однією з причин такого рішення вважають недостатню могутність армії ЗУНР та демонстровану прихильність більшовиків до галичан. Також дедалі більше галицьких і навіть наддніпрянських політиків та дипломатів пропонували Є. Петрушевичу змінити зовнішньополітичну орієнтацію, відійти від С. Петлюри й керуватися суто власними інтересами. С. Петлюра своєю чергою уклав від імені УНР угоду про визнання Східної Галичини за Польщею та відмову від попередніх соборницьких актів.
Розглянуто процес налагодження військової співпраці ЗУНР з більшовиками та договори, які було підписано між ними.
Ключові слова: ЗУНР, УНР, військово-політичний союз, дипломатія, зовнішня політика, більшовики.
Джерела
1. Vytvytskyi, S. (1995). Halychyna v mizhnarodnii politytsi v 1914–1923 rokakh. Ukrainskyi istoryk, no. 1/4, pp. 100-118. [in Ukrainian]
2. Maritchak, O. (1966). Dyplomatiia y vyzvolni zmahannia natsii: (Spomyny i refleksii). Almanakh ‘Homonu Ukrainy’ na rik 1967: U 50-richchia Ukr. nats. revoliutsii i 100-richchia Kanady, pp. 94-104. [in Ukrainian]
3. Mazepa, I. (1943). Ukraina v ohni y buri revoliutsii. 1917–1921: u 3 t., vol. 3. Prague: Proboiem. [in Ukrainian]
4. Mytsiuk, O. (1938). Doba Dyrektorii UNR. Spomyny i rozdumy. Lviv. [in Ukrainian]
5. Doroshenko, D. (1969). Moi spomyny pro nedavnie-mynule (1914–1920). Munich: Ukrainske vydavnytstvo. [in Ukrainian]
6. Veryha, V. (1998). Vyzvolni zmahannia v Ukraini. 1914–1923: u 2 t. Lviv: In-t ukrainoznavstva im. Ivana Krypiakevycha. [in Ukrainian]
7. Hunchak, T. (1993). Ukraina: persha polovyna XX st.: Narysy politychnoi istorii. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian]
8. Nahaievskyi, I. (1993). Istoriia Ukrainskoi derzhavy dvadtsiatoho stolittia. Kyiv: Ukrainskyi pysmennyk. [in Ukrainian]
10. Pavliuk, O. (1997). Zovnishnia polityka ZUNR. Kyivska starovyna, no. 3-4, pp.114-138. [in Ukrainian]
11. Holovchenko, V., Matviienko, V. (2006). Vizii dyplomata Vasylia Paneika. Pamiat stolit, no. 2, pp.148-151. [in Ukrainian]
12. Brytskyi, P., Dobrzhanskyi, O. (2007). Bukovyntsi na dyplomatychnii sluzhbi UNR ta ZUNR. Chernivtsi: Zoloti lytavry. [in Ukrainian]
13. Viedienieiev, D. (2007). Dyplomatychna sluzhba Ukrainskoi derzhavy 1917–1923 roky. Kyiv: Natsionalna akademiia SBU. [in Ukrainian]
14. Derzhaliuk, M. (1998). Mizhnarodne stanovyshche Ukrainy ta yii vyzvolna borotba v 1917–1922 rokakh. Kyiv.
15. Moroz, O. (1999). ZUNR: dosvid derzhavotvorennia ta uroky dyplomatii. Visnyk LDU, pp.46-53. [in Ukrainian]
16. Soloviova, V., Reient, O. (2006). Dyplomatychna diialnist ukrainskykh natsionalnykh uriadiv 1917–1921 rr.: monohrafiia. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian]
17. Lytvyn, M., Naumenko, K. (1995). Istoriia ZUNR. [in Ukrainian]
18. Lozynskyi, M. (1970). Halychyna v pp. 1918–1920. New York. [in Ukrainian]
19. TsDIAL Ukrainy. F. 383. Osobystyi fond Okunevskoho Yaroslava, Op. 1. Spr. 3. Ark. 4–5. [in Ukrainian]
20. Ukrainskyi prapor (1919), 5 April. [in Ukrainian]
21. Makarchuk, S. (1997). Ukrainska Respublika halychan. Narysy pro ZUNR. Lviv: Svit. [in Ukrainian]