Василь Боєчко
Ветеран дипломатичної служби
DOІ https://doi.org/10.37837/2707-7683-2018-8
Анотація. У статті йдеться про українсько-румунські відносини в контексті життєвого шляху В. Боєчка, автора статті, який із 24 років своєї дипломатичної служби майже 14 відпрацював на посаді радника з політичних питань Посольства України в Румунії (1994–1999 рр.), а потім двічі на посаді Генерального консула України в румунському місті Сучаві в 2001–2005 рр. і в 2010–2014 рр. Автор зазначає, що йому випала честь відкривати цю українську консульську установу в Румунії у 2001 році та, на жаль, її закривати в 2014-му.
У 1994 році, у зв’язку з виникненням певного загострення у відносинах між Україною та Румунією, зокрема із «придністровською кризою», автора статті було призначено радником українського Посольства в Бухаресті.
У 2001 році В. Боєчка призначили Генеральним консулом України в м. Сучаві. Тоді українсько-румунські політичні відносини були непростими. Румунська сторона періодично офіційно звинувачувала Україну в «невиконанні» базового політичного договору, а надто в аспектах забезпечення культурно-освітніх прав румунської меншини в Україні, хоча реальна ситуація була зовсім іншою. Новостворене Генеральне консульство України виконувало всі функції, які було передбачено у вітчизняному Консульському статуті. Передусім це стосувалося надання необхідної підтримки громадянам України, які перебували чи проживали на території Румунії в межах українського консульського округу, що охоплював 12 румунських повітів, здебільшого прикордонних з Україною.
Другу каденцію як Генеральний консул України в Сучаві В. Боєчко розпочав у вересні 2010 року. Специфіка консульської роботи полягала в захисті прав громадян України, які проживають або тимчасово перебувають на території країни призначення. Тож цьому напрямові роботи автор статті надавав особливого значення.
Ключові слова: Посольство Румунії, генеральне консульство, спогади, біографія, дипломатична служба України.