Володимир Чорний
Надзвичайний і Повноважний Посланник, ветеран дипломатичної служби, член Національної спілки журналістів України
DOІ https://doi.org/10.37837/2707-7683-2018-6
Анотація. Статтю присвячено одній із найтяжчих сторінок історії українського народу – Голодомору 1932–33 років. Ідеться про масовий голод, що його навмисне організовувала радянська влада і який призвів до багатомільйонних людських утрат на території Української СРР і Кубані.
Спланована конфіскація врожаю зернових та інших продуктів харчування в селян, яку здійснювали представники радянської влади, призвела до загибелі селян од голоду в мільйонних масштабах. Водночас радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та експортувала його за кордон, адже без колективізації, без українського хліба, не складалась індустріалізація, за сприяння в якій іноземцям треба було платити українським зерном. Українське зерно стало валютою. Влада відмовлялася приймати допомогу для тих, хто голодує, із-за кордону, забороняла й блокувала виїзд голодного населення поза межі Української СРР. Голодомор спричинили свідомі й цілеспрямовані заходи вищого керівництва Української СРР і Радянського Союзу загалом на чолі зі Сталіним. Ці заходи було розраховано на придушення українського національно-визвольного руху й фізичне знищення значної частини українських селян.
Із трьох голодоморів уряд не приховував тільки перший (1921–22 рр.), бо його можна було списати на царизм, що довів селянство до таких злиднів, а також на повоєнну руїну. Голод 1946–47 рр. замовчували, але населення здебільшого сприймало його як наслідок двох страшних бід – Другої світової війни й жахливої посухи. Найзатятіше влада протистояла визнанню не тільки масштабів, а й самого факту геноциду 1932–33 рр.
У статті наголошено на тому, що Голодомор не хочуть визнавати, щоб уникнути оціннювання його особливого спрямування проти України й українців.
Автор, зокрема, розповідає про те, як тяжкі часи Голодомору зарубцювалися в пам’яті його батьків на все життя.
Ключові слова: Голодомор, колективізація, індустріалізація, геноцид, конфіскація, експорт зерна.