Олег Купчик
Кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка
DOІ https://doi.org/10.37837/2707-7683-2018-5
Анотація. У статті йдеться про не досліджену досі українсько-турецьку торгівельну співпрацю, роль турецького ринку в зовнішній торгівлі УСРР, торгівельну діяльність турків на території України на початку 1920-х років.
В УСРР на початку 1920-х років зовнішньо-торговельна діяльність стала підтвердженням її міжнародної правосуб’єктності. Зовнішні торговельні відносини український Раднарком тоді намагався розвивати з головними торговельно-економічними гравцями Заходу. Водночас Раднарком намагався торгувати і з країнами-сусідами, зокрема Туреччиною.
У статті розкрито обставини, за яких на початку 1920-х років було налагоджувано торговельні відносини між Туреччиною та УСРР. З’ясовано договірно-правову базу, організаційні форми торговельної діяльності УСРР у Туреччині, портову інфраструктуру. Встановлено особи торговельних представників (С. Брук, О. Золотарьов). Подано організаційно-штатну структуру торговельного представництва УСРР у Туреччині. Визначено роль торговельного представництва УСРР у Стамбулі в зовнішньоторговельній діяльності УСРР. Висвітлено місце Стамбульського ринку в експортно-імпортних операціях УСРР. У грошовому еквіваленті зазначено обсяги експортно-імпортних операцій. Висвітлено питання про підпорядкування Кримського відділення наркомату зовнішньої торгівлі «Укрзовнішторгу» через пов’язаність у торгівлі з Туреччиною та складну соціально-економічну ситуацію на півострові.
Автор констатує, що зі створенням СРСР і подальшою централізацією влади у сфері зовнішньої торгівлі з боку торгпреда УСРР в Туреччині було призначено російського торгпреда. До початку 1923 року діяльність торговельного представництва УСРР в Стамбулі щодо експорту й імпорту товарів було зведено до мінімуму.
Ключові слова: експорт, імпорт, карбованець золотий, ліра турецька, порт, ринок, товар, торговельне представництво, торговельний представник.
Джерела
1. ‘Arkos’ in Zhukov, E. (ed.). (1973–1982). Sovetskaya istoricheskaya entsyklopediya, vol. 1 ‘Aaltonian-Aiany’. Moscow: Sov. Entsyklopediya, p. 738. [in Russian]
2. Udovychenko, P. (1957). Z istorii zovnishnoi polityky USSR (1919-1922). Kyiv: MVO. Kyivskyi derzh. u-t im. T.H. Shevchenka, 80 p. [in Ukrainian]
3. Filipenko, D. (1968). Druzi i vorohy revolutsiinoi Turechchyny (1918-1922). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian]
4. Chernikov, I. (1962). Radiansko-turetski vidnosyny u 1923-1935. Kyiv: Academiia Nauk Ukrainskoi SSR. [in Ukrainian]
5. Serhiichuk, B., Serhiichuk, V. (2011). Na mezhi dvokh svitiv: Ukrainsko-turetski vidnosyny v seredyni XVI – na pochatku XXI st. Kyiv. [in Ukrainian]
6. Dzhedzhula, A. (1967). Mezhdunarodnye ekonomicheskie otnosheniya Sovetskoi Ukrainy v 1920-1922: Diss. d-ra istor. nauk. Kyiv, pp. 213, 232, 234. [in Ukrainian]
7. Kireev, N. (2007). Istoriya Turtsyi. XX vek. Moscow: Kraft+IV RAN, p.178-186.
8. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (dali – TsDAVO Ukrainy), f. 423, op. 3, spr. 14, ark. 37, zv. 38. [in Ukrainian]
9. Koretskyi, V. (ed.) et al. (1966). Ukrainska RSR na mizhnarodnii areni. Zbirnyk dokumentiv (1917-1923). Kyiv: Naukova dumka, p. 442-443. [in Ukrainian]