Олександр Кучерук
Кандидат історичних наук
DOI https://doi.org/10.37837/2707-7683-2019-5
Анотація. У статті йдеться про становлення національних держав і формування державного кордону між Українською Народною Республікою та Литовською Республікою. Наприкінці 1917 року необхідність припинення війни й укладення мирного договору була очевидною, тож почалися перші переговори між представниками більшовицького уряду й Німеччиною, до яких долучилися Австро-Угорщина, Болгарія та Туреччина. Українська Народна Республіка теж отримала шанс стати суб’єктом європейської політики й узяла участь у Берестейських мирних переговорах.
Система Берестейських мирних договорів узаконила відділення від Росії її національних складників, зокрема було визнано самостійність Української Народної Республіки, а також Литви й Латвії. Деталі перемовин нам невідомі, але з огляду на формування стосунків із великими й новими національними державами українсько-литовські контакти не були на першому плані, хоча залишалися актуальними.
Улітку 1918 року Литва готувалася стати повноцінною монархією і остаточне оформлення кордонів держави було відтерміновано. Тоді ж у Києві було обговорено питання офіційного взаємного визнання, налагодження міждержавних економічних і дипломатичних відносин. У жовтні 1918 року військове міністерство Української Держави створило комісію, яка опікувалася питанням встановлення лінії кордону між Україною і Литвою.
Проте планам не судилося здійснитися: революція в Німеччині, антигетьманське повстання в Україні, відновлення республіканського статусу, наступна хвиля російської агресії проти новостворених держав, польська інвазія, від чого постраждали і Україна, і Литва. Унаслідок цього західні території Української Народної Республіки, а також литовська столиця Вільнюс з Віленським краєм, потрапили під контроль Польщі, тож проєктований українсько-литовський кордон залишився на папері й на нових картах Європи.
Ключові слова: українсько-литовський кордон, монархія, революція, Берестейські мирні переговори.
Джерела
1. Verstiuk, V. (1997). Ukrainska Tsentralna Rada: Dokumenty i materialy u dvokh tomakh, vol. 2. Kyiv: Naukova dumka, p. 96. [in Ukrainian]
2. Svobodnyi soiuz. № 1. October 1917, p. 12. [in Russian]
3. Verstiuk, V. (1997). Ukrainska Tsentralna Rada: Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. (2 vol). Kyiv: Naukova dumka, p. 107. [in Ukrainian]
4. Hofman, M. (1928). Beresteiskyi myr (Iz tvoru «Viina prohainovanykh nahod»). In: Beresteiskyi myr: spomyny ta materiialy. Z nahody 10-tykh rokovyn. 9/II.1928 – 9/IV.1928 r. Lviv; Kyiv: Chervona kalyna, pp. 244, 97. [in Ukrainian]
5. Sevriuk, O. (1928). ‘Beresteiskyi Myr (Uryvky zi spomyniv)’, in Beresteiskyi myr: spomyny ta materiialy. Z nahody 10-tykh rokovyn. 9/II.1928 – 9/IV.1928 r. Lviv; Kyiv: Chervona kalyna, p. 163. [in Ukrainian]
6. Dokumenty vneshney politiki SSSR, vol. 1. (1959). Moscow: Gosudarstvennoye izdatelstvo politicheskoy literatury, p. 121. [in Russian]
7. Derzhavnyi vistnyk (1918), no. 72, 19 November, pp. 1-2. [in Ukrainian]
8. Derzhavnyi vistnyk (1918), no. 75, 26 November 26, p. 2. [in Ukrainian]
9. Doroshenko, D. (1969). Moi spomyny pro nedavnie-mynule (1914–1920). Munich: Ukrainske vydavnytstvo, pp. 309-310. [in Ukrainian]
10. Nova rada. 8 October 1918. [in Ukrainian]