Марк фон Гаґен
Американський історик, професор російської, української та євразійської історії Університету штату Аризона (США)
DOІ http://doі.org/
Анотація. У статті автор відтворив картину формування української держави й віхи розгортання боротьби за незалежність. Незважаючи на всі зусилля – свідомі чи несвідомі – багатьох «авторів» української державності, завжди були потужні сили, які протистояли ідеї незалежності України. Найворожіше ставлення до ідеї Української держави та нації виявляли більшовики й білогвардійці. Підтвердженням цього є спустошливі дії Білої армії та Польської Республіки на західних землях України. Ця перша війна радянської Росії з Україною отруїли відносини двох революційних урядів і розбурхали спокій серед українських більшовиків. Проте більшовики, через слабкість своєї держави та нагальну потребу в продуктах харчування для Петрограда й інших частин Росії, які потерпали від голоду, були змушені поводитися так, ніби ставилися до своїх гасел про національне самовизначення серйозно. Навіть визнаючи Українську Народну Республіку та водночас ставлячи їй ультиматуми й висуваючи погрози війни в тому разі, якщо УНР не передасть свої збройні сили й державність у підпорядкування більшовиків. Автор дослідив шлях німецько-австрійської окупації України, звернувши увагу на те, що для окупацій у воєнний час характерні риси колоніальних режимів експлуатації та підпорядкування, що яскраво й водночас невтішно демонструє перебування Центральних держав в Україні в 1918 році. Зміцнюючи український уряд, із яким вони уклали договір і якому обіцяли військову та політичну підтримку, німці водночас ослаблювали й підривали його через свої завищені вимоги. У статті також проаналізовано обмеженість суверенітету Української держави, охарактеризовано ставлення до ідеї української держави й нації інших народів.
Ключові слова: Українська держава, незалежність, суверенітет, окупація, більшовики, радянська Росія, Центральні держави.
Завантажити статтю (укр.) / (англ.)
Джерела
1. Szporluk, R. (2006). Lenin, ‘Great Russia,’ and Ukraine. Harvard Ukrainian Studies, 28/1–4, pp. 611-626. [in Ukrainian]
2. Lapchinsky, G. (1927). Z pershykh dniv vseukrainskoyi vlady [From the first days of the Ukrainian government]; Idem, ‘Pershyi period radians’koi vlady na Ukraini. TsVKU ta Narodniy Sekretariiat (Spohady)’ [The first period of soviet power in Ukraine. The CECU and the People’s Secretariat (Memoirs), in: Ibid. 1 (1928), pp. 160-175; and Borotba za Kyiv: Sichen 1918 r. 1918 [The Battle for Kyiv: January 1918]. Litopys revolutsii, no. 2(29), p. 219. [in Ukrainian]
3. Antonov-Ovseenko, V. Zapiski [Notes], vol. 1, p. 154. [in Russian]
4. Pidhainy, O. (1966). The Formation of the Ukrainian Repuplic. New York, p. 599. [in English]
5. Doroshenko, D. (1923–1924). Moi spomyny pro nedavne-mynule 1914-1918 [My Reminiscences Concerning the Distant Past]. 4 vols, vol. 1, p. 294. [in Ukrainian]
6. Lapchinskyi, Borotba za Kyiv [The Battle for Kyiv], p. 219. [in Ukrainian]
7. Antonov-Ovseenko, Zapiski [Notes], vol. 1, p. 157. [in Russian]
8. Khrystiuk, P. (1921). Zamitky i materialy do istorii ukrainskoi revolutsii, 1917–1920 rr. [Notes], vol. 2, Wien, pp. 181-184. [in Ukrainian]
9. Hornykiewicz, T. (ed.). ‘Aufregung in Polen wegen Angliederung Cholms an die Ukraine’, in Ereignisse in der Ukraine 1914–1922, vol. 2, pp. 229-275. [in German]
10. Fedyshyn, O. (1971). Germany’s Drive to the East and the Ukrainian Revolution 1917–1918, p. 77. [in English]
11. Hoffmann, M. (1924). The War of Lost Opportunities, p. 230. [in English]
12. Bihl, W. Österreich-Ungarn und die Friedensschlüsse von Brest-Litovsk, p. 198. [in German]
13. The appeal was drafted by the one Ukrainian delegate left in Brest-Litovsk, Liubynskyi.
14. Hornykiewicz (ed.), Ereignisse, vol. 2, p. 276-290. [in German]
15. Bihl, Friedensschlüsse von Brest-Litovsk, p. 126. [in German]
16. Haswell Lutz, R. (ed.), Fall of the German Empire, 1914–1918, 2 vols, vol. 1. New York: Hoover War Library, pp. 802-828.
17. Hornykiewicz (ed.), Ereignisse, vol. 1, pp. 287-290, doc. 116.
18. Arkhiv russkoi revoliutsii [Archive of the Russian Revolution]. (1922–1937). 22 vols, vol. 1. Berlin, pp. 368-376. [in Russian]
19. Horak, S. (1988). The First Treaty of World War I, pp. 91-99. [in English]
20. Verstiuk, V., Ostashko, T. (eds). (1997). Ukrainska Tsentralna Rada [Ukrainian Central Rada], vol. 2, p. 155, doc. 77. [in Ukrainian]
21. Bihl, Friedensschlüsse von Brest-Litovsk, pp. 106-113.
22. Verstiuk, Ostashko, Ukrainska Tsentralna Rada [Ukrainian Central Rada], p. 160, doc. 81. [in Ukrainian]
23. Joukoff Eudin, X. (1941). The German Occupation of the Ukraine in 1918. The Russian Review, vol. 1, no. 1, pp. 90-105 [in English] doi:10.2307/125435;
24. Hunczak, T. (1977). The Ukraine Under Hetman Pavlo Skoropadskyi, in idem (ed.), The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution, pp. 61-81;
25.Borowsky, P. (1970). Deutsche Ukrainepolitik 1918 unter besonderer Berücksichtigung der Wirtschaftsfragen. Historische Studien, vol. 416 [in German] doi:10.1086/240831;
26. Gratz, G., Schüller, R. (1925). Die äussere Wirtschaftspolitik Oesterreich-Ungarns: Mitteleuropäische Plaene. Wien (The economic policy of Austria-Hungary during the war in its external relations (1928). Economic and social history of the World War, vol. 4. New Haven [in English];
27. Kerchnawe, H. (1918). Die Militärverwaltung in den von den österreichisch-ungarischen Truppen besetzten Gebieten. Wien, pp. 359-390 [in German].
28. Von Hagen, M. (2007). ‘War in a European Borderland: Occupations and Occupation Plans in Galicia and Ukraine, 1914–1918’, in Donald, W. (2007). Treadgold Studies on Russia, East Europe, and Central Asia. Seattle, pp. 87-104 https://doi.org/10.1017/s0037677900016892
29. See Ludendorff’s ‘General Directives of the Administration and Exploitation of the Occupied Eastern regions after the Conclusion of the Peace Treaty’, part B devoted to Ukraine, March 18, 1918, discussed in Fedyshyn, Drive to the East, p. 113. [in English]
30. Freiherr Hiller von Gaertringen, F. (ed.), Groener, W. Lebenserinnerungen: Jugend, Generalstab, Weltkrieg. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, p. 385. [in German].
31. Rohrbach, P. (1953). Um des Teufels Handschrift: Zwei Menschenalter erlebter Weltgeschichte. Hamburg, p. 221. [in German]
32. Krauss’ report dated 13 June 1918, in Hornykiewicz (ed.), Ereignisse, vol. 3, p. 119.
33. Horak, The First Treaty, p. 107.
34. The American Slavic and East European Review, vol. 9, no. 2, pp. 105-115. [in English]
35. Verstiuk, V., Ostashko, T. (eds.), Ukrainska Tsentralna Rada [Ukrainian Central Rada], vol. 2, pp. 184-188, doc. 99 (Liubynskyi, Sevriuk, and Levytskyi all address the government). [in Ukrainian]
36. Erzberger, M. (1959). “My ‘Offensive’ in the Main Committee”, 14 May 1918, in Lutz, R. (ed.), Fall of the German Empire, vol. 1, p. 853.
37. Epstein, K. (1959). Matthias Erzberger and the Dilemma of German Democracy. Princeton, pp. 239-244. [in English]
38. Hornykiewicz (ed.), Ereignisse, vol. 3, p. 74. The Austro-Hungarian Ambassador Forgách described the relationship as ‘eine Art stillschweigendes Protektorat’.
39. Maximilian, Prince of Baden (1928). The Memoirs of Prince Max of Baden, 2 vols, vol. 2. London, p. 274. [in English]
40. Hoffmann, M. (1929). War Diaries and Other Papers, 2 vols, vol. 1. London, p. 246. [in English]
41. Fischer, F. (1967). Germany’s Aims in the First World War. New York, p. 508 [in English]
42. Lansing, R (1921). The Peace Negotiations: A Personal Narrative. Boston and New York: Houghton Mifflin Company, p. 99. [in English]
43. Prashad, V. (2011). The Wilsonian moment: Self-determination and the international origins of anticolonial nationalism – By Erez Manela. Oxford: Oxford University Press, 2007. Pp. 352. Hardback £44.00, ISBN: 978-0-19-517615-5; paperback £12.99, ISBN: 978-0-19-537853-5. Journal of Global History, 6(1), 153-155. doi:10.1017/S174002281100009X.