Роль моральності в дипломатичній діяльності деяких політиків ХХ століття

  • Категорія запису:Випуск XXII

Кароліна Цинк
докторка соціологічних наук, ад’юнкт (доцент), Колегіум суспільних наук Жешувського університету (Польща)
ORCID: 0000-0001-5644-3167

DOI: 10.37837/2707-7683-2021-38

Анотація. У статті розкрито теоретичний бік питання ролі етики та моралі в дипломатії, визначено поняття моралі, розкрито походження терміна «мораль» та перелічено основні дослідницькі питання й гіпотези, що їх висували інші науковці в цій царині; представлено загальні моральні критерії для оцінювання вчинків людини як правильних і неправильних. Охарактеризовано типи мотивацій, якими найчастіше послуговються політики під час ухвалення різноманітних рішень у межах дипломатичної діяльності. У другій частині статті подано три профілі відомих громадських та політичних акторів, які у ХХ столітті діяли в зовнішній політиці відповідно до голосу совісті та своїх моральних принципів: Магатма Ґанді – соціальний лідер Індії в 1920–1948 роках, Віллі Брандт – Канцлер Федеративної Республіки Німеччина в 1969–1974 роках і Джиммі Картер – Президент США в 1977–1981 роках.
Використовуючи теоретичний аналіз, узагальнення наукових фактів і результатів дослідження, а також послуговуючись методом рефлексії, авторка описала й проаналізувала мотиви, що стали провідними для трьох зазначених політиків під час ухвалення складних політичних рішень у конкретних історичних ситуаціях. Результат аналізу підтвердив таку гіпотезу щодо Ґанді: голос совісті, до якого прислухаються політики, пов’язаний здебільшого з історичним і культурним контекстом, унікальним для кожної країни. У випадку з Брандтом і Картером було підтверджено гіпотезу, згідно з якою совість і кар’єрна мотивація можуть пропонувати однакові дії, а отже, здатні функціонувати паралельно. Дипломати, які діють відповідно до своїх моральних принципів, мають спільну рису: ухвалюючи деякі політичні рішення, вони переживають внутрішній конфлікт.
Ключові слова: мораль, совість, політика, дипломатія, зовнішня політика, соціологія моралі, Магатма Ґанді, Віллі Брандт, Джиммі Картер.

Завантажити статтю (англ.)

Джерела
1. Ricken, F. (2001). Etyka ogólna [General Ethics]. Kęty: Antyk Marek Derewiecki. [in Polish].
2. Brandt, R. (1996). Etyka: zagadnienia etyki normatywnej i metaetyki [Ethics: Questions of Normative Ethics and Metaethics].
3. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. [in Polish].
4. Oesterle, J. (1965). Etyka [Ethics]. Warszawa: Instytut Wydawniczy Pax. [in Polish].
5. Moore, G. (1980). Etyka [Ethics]. Warszawa: Państwowe Wydaw. Naukowe. [in Polish].
6. Ślipko, T. (2004). Zarys etyki ogólnej [An Outline of General Ethics]. Kraków: Wydawnictwo WAM. [in Polish].
7. Vardy, P., Grosch, P. (1995). Etyka: poglądy i problem [Ethics: Views and Problems]. Poznań: Wydawnictwo Zysk i S-ka. [in Polish].
8. Steiner, J. (1997). Sumienie w polityce: empiryczne badania przypadków trafności decyzji politycznych w Szwajcarii
[Conscience in Politics: Empirical Studies of Cases of Validity of Political Decisions in Switzerland]. Rzeszów: Wyższa Szkoła Pedagogiczna w Rzeszowie. [in Polish].
9. Nowicka-Włodarczyk, E. (ed.). (1998). Etyka i polityka: wybrane problem [Ethics and Politics: Selected Problens], z. 24. Kraków: F ‘MCRD’. [in Polish].
10. Sutor, J. (1979). Pokojowe załatwianie sporów międzynarodowych [Peaceful Settlement of International Disputes]. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. [in Polish].
11. Mrozek, B. (1977). Mahatma Gandhi – przywódca Indii [Mahatma Gandhi – The Leader of India]. Warszawa: Książka i Wiedza. [in Polish].
12. Lazari-Pawłowska, I. (1965). Etyka Gandhiego [The Ethics of Gandhi]. Warszawa: Państwowe Wydawn. Naukowe. [in Polish].
13. Silvester, C. (2005). Wywiady prasowe wszech czasów [All-Time Press Interviews]. Warszawa: Iskry. [in Polish].
14. Wolpert, P. (2003). Gandhi. Warszawa: Folio. [in Polish].
15. Stern, K. (1996). Brandt. Warszawa: Oficyna Historii XIX i XX Wieku. [in Polish].
16. Ash, T. (1996). W imieniu Europy: Niemcy i podzielony kontynent [On Behalf of Europe: Germany and the Divided Continent]. Londyn: Aneks. [in Polish].
17. Dönhoff, M. (1999). Kanclerze Republiki Federalnej Niemiec jakich nie znamy [Chancellors of the Federal Republic of Germany Whom We Do Not Know]. Warszawa: Bellona. [in Polish].
18. Kozub, K. (1973). Politycy z pierwszych stron gazet [Politicians from the front pages of newspapers]. Warszawa: Iskry. [in Polish].
19. Brzeziński, Z. (1989). Cztery lata w Białym Domu: Wspomnienia Doradcy do Spraw Bezpieczeństwa Państwa 1977–1981 [Four Years in the White House: Memoirs of the National Security Advisor 1977–1981]. Warszawa: Wszechnica Społeczno-Polityczna. [in Polish].
20. Pastusiak, L. (1991). Prezydenci: od George’a Waszyngtona do George’a Busha [Presidents: from George Washington to George Bush]. Warszawa: Dom Książki. [in Polish].