Андрій Кудряченко
Доктор історичних наук, професор,заслужений діяч науки та техніки України
DOI https://doi.org/10.37837/2707-7683-2019-43
Анотація. У статті проаналізовано складники подолання нацистського минулого Німеччини та тоталітарного спадку соціалістичної доби, виокремлено чотири історичні періоди, виведено принципову різницю та спільні риси в підходах ФРН та НДР щодо опрацювання нацистського минулого й окреслено систему заходів з формування політичної культури в об’єднаній Німеччині. Розглянуто різні складники політики чіткого дистанціювання від гітлерівського режиму та інтегрування колишніх нацистів до нових суспільних інститутів як шляху утвердження сучасних демократичних засад поступу ФРН. Наголошено на значенні зміни поколінь та критичного й публічного опрацювання тяжкого минулого й ролі утвердження нової політичної культури. Вказано на зростання суспільного інтересу та інтенсивні публічні дискусії в об’єднаній Німеччині, що пов’язані з формуванням історичної пам’яті. Наголошено на важливості й значенні в цій царині опрацювання минулого колишньої НДР та подолання розбіжностей між громадянами східних і західних земель об’єднаної Німеччини. Окреслено нові підходи та погляди на самоідентифікацію держави, суспільства й громадян на засадах так званого конституційного патріотизму.
Автор наголошує: в німецькому суспільстві утверджено уявлення, що будь-які позитивні історичні міфи не здатні стати підставою для справжнього розвитку країни, а протиотрутою від повторення страшних сторінок історії служить не їх забування, а невмируща пам’ять. Такий підхід передбачав відповідний комплекс суспільно-політичних і економічних заходів: від реституції власності та люстрації до виплат грошових компенсацій жертвам режиму й створення меморіальних комплексів.
Висловлено сподівання, що здоланність обтяжливого нацистського та тоталітарного минулого буде і в подальшому служити потужною запорукою демократичного поступу сучасної Німеччини.
Ключові слова: ФРН, НДР, історична пам’ять, Друга світова війна, національна трагедія, історична спадщина.
Джерела
1. Kudriachenko, A. (2018). Stanovlennia ta rozvytok polityky ‘podolannia mynuloho’ v natsionalnii pamiati Federatyvnoi Respubliky Nimechchyna. Problemy vsesvitnoi istorii. Kyiv. [in Ukrainian]
2. Wolfrum, E. (1999). Geschichtspolitik in der Вundesrepublik Deutschland. Der Weg zur bundesrepublikanischen Erinnerung, 1948–1990. Darmstadt. [in German]
3. Kenig, G. (2012). Budushchee proshlogo. Natsional-sotsializm v politicheskom soznanii FRG. (per. s nem. Pantina, L.). Moscow: ROSSPEN, pp. 13-14. [in Russian]
4. Jaspers, K. (1946). Die Schuldfrage. Heidelderg: Lambert Schneider [online]. Available at: http://libarch.nmu.org.ua/bitstream/handle/GenofondUA/18198/bf68f96d1b7120b65dd49e6a604691eb.pdf?sequence=1 [in German]
5. Reichel, P. (2001). Vergangenheitsbewältigung sn Deutschland. München. [in German
6. Berger, Sh. (2012). Istoricheskaya politika i national-sotsialisticheskoe proshloe Germanii 1949-1982. Istoricheskaya politika v XXI veke. Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie, pp. 33-64. [in Russian]
7. Sherrer, Yu. (2012). Germaniya i Frantsiya. Prorabotka proshloho. Istoricheskaya politika v XXI veke. Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie, pp. 473-505. [in Russian]
8. Borozniak, A. (2014). Zhestokaya pamyat’. Natsistskiy reykh v vospriyatii nemtsev vtoroy poloviny XX i nachala XXI veka. Moscow: Politicheskaya entsyklopediya. [in Russian]
9. Vert, N. (2000). Sravnivaya natsizm i stalinizm segodnya. Rossiya i Germaniya na puti k antitotalitarnomu soglasiyu. Moscow, p. 172. [in Russian]
10. König, H. (2003). Die Zukunft der Vergangenheit. Der Nationalsozialismus im politischen Bewußtsein der Bundesrepublik. Frankfurt am Mein: Fischer Taschenbuch Verlag, p. 70. [in German]
11. Sherrer, Yu. (2000). Diskussii vo Frantsii i Germanii vokrug ‘Chernoy knigi’ kommunizma. Problemy vseobshchey istorii. Sbornik statey. St Petersburg, p. 98. [in Russian]
12. Wolfrum, E. (2007). Die geglückte Demokratie. Geschichte der Bundesrepublik Deutschland von ihren Anfängen bis zur Gegenwart. Bundeszentrale für politische Bildung. Bonn. [in German] https://doi.org/10.1163/157007308784742322
13. Goldhagen, D. (1996). Hitlers willige Vollstreker. Berlin, p. 14. [in English]
14. Ullrich, V. (1996). ‘Die Deutschen – Hitlers willige Mordgesellen. Ein Buch provoziert einen neuen Historikerstreit: Waren die Deutschen doch alle schuldig?’, Die Zeit, 12 April [in German]
15. Augstein, R. (1996). ‘Der Soziologe als Scharfrichter, Rudolf Augstein über Daniel Jonah Goldhagens «Hitler’s Willing Executioners»’, Der Spiegel, 15 April
16. Goldhagen, D.J. (1996). Das Versagen der Kritiker. Die Zeit. [in German]
17. Habermas, J. The New Conservatism. Cultural Criticism and the Historian’s Debate. Cambridge: Polity Press, p. 233. [in English]
18. Goldhagen, D. (1996). Hitlers willige Vollstreker. Berlin. [in German]
19. Goldhagen, D. (1997). Hitler’s Willing Executioners. Ordinary Germans and the Holocaust. New York: Vintage Books. [in English] https://doi.org/10.4324/9781351299084-23
20. Gryban, I. (2011). ‘Kontroverza Goldkhagena’: istoricheskaya diskussiya v kontekste mediapoliticheskoho diskursa. Politicheskaya lingvistika, no. 4. [in Russian]