Ірина Матяш
докторка історичних наук, професорка, провідна наукова співробітниця відділу історії міжнародних відносин та зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, голова правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин
ORCID 0000-0002-7565-1866
Анотація. У статті висвітлено діяльність представництва Німеччини в Києві як культурного та політико-адміністративного в Українській СРР/РСР у 1924–1938 рр. у статусі консульства і генконсульства. Подано відомості про очільників консульської установи: Зіґфріда Гея, Вернера Стефані, Рудольфа Зоммера, Андора Генке та Георга-Вільгельма Ґросскопфа. Правовою підставою для встановлення консульських відносин між УСРР і Німецькою Державою був Рапалльський договір (1922 р.). Консульський округ першого представництва Німеччини охоплював Київську, Чернігівську, Подільську й Волинську губернії. Завдання цієї дипустанови полягали в інформуванні Уряду своєї держави щодо внутрішньої ситуації в УСРР, налагодженні торговельних відносин та культурної співпраці, захисті інтересів німецьких підданих. За очільником консульства відразу почали пильно наглядати органи ОДПУ УСРР за підозрою у веденні розвідувальної діяльності, збиранні інформації про економіку, промисловість і сільське господарство на території його консульського округу. Спецслужба збирала компрометувальні матеріали, які давали підстави для звинувачення німецьких дипломатів у шпигунстві. Контролювали й листування консула. Із приходом А. Гітлера до влади в Німеччині було розпочато інформаційне протистояння СРСР і Райху, однак офіційні дипломатичні й консульські відносини тривали. У звітах консул у Києві фіксував жахи Голодомору, наростання процесу партійних «чисток», таємних страт і самогубств, а із січня 1937 року – щоденні репресії проти інтелігенції та робітників у своєму консульському окрузі. Генконсульство в Києві припинило діяльність 1938 р. Офіційна причина – упорядкування кількості консульських установ Третього Райху й СРСР.
Ключові слова: німецьке консульство, Вернер Стефані, Рудольф Зоммер, Андор Генке.
Джерела
1. Українська РСР на міжнародній арені: збірник документів (1917–1923) / відп. ред. акад. АН УРСР
В.М. Корецький; упоряд.: канд-ти юрид. наук К.С. Забігайло, М.К. Михайловський, канд. іст. наук І.С. Хміль; Академія наук Української РСР (Київ), Сектор держави і права. Київ: Наукова думка, 1966. 670 c.
2. Держархів Київської обл. Ф. 4205. Оп. 1.
3. ЦДАВО України. Ф. 4. Оп. 1.
4. ГДА СБУ. Ф.13. Спр. 1193.
5. Весь Киев. Справочная книга на 1926 год. Киев: Изд-во Киевского окркома КП(б)У, 1926. С. 73.
6. Комарова Л.А. История Генерального Консульства Германии в Киеве. Дело «Особняк» (1928–1938 гг.) // Вестник информ.-образоват. центра BIZ в Украине. 2018. № 34. С. 23–24.
7. Особистий сайт проф. Сергія Білоконя [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.s-bilokin.name/Personalia/Ernst/Culture.html
8. ЦДАГО України. Ф. 263. Оп. 1. № 38786 ФП / кор. 427. Арк. 79 зв. – 80.
9. ГДА СБ України. Ф. 6. Спр. 36584-ФП.
10. Голодомор в Україні 1932–1933 років. За документами Політичного архіву Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина / упоряд., вступ. стаття, пер. із нім. А.І. Кудряченка; передмова Ю.Г. Рубана. Київ: НІСД, 2008. С. 31–32.
11. Hencke A. Erinnerungen als Deutscher Konsul in Kiew in den Jahren 1933–1936; Vorbemerkung G. Stadtmüller; Ukrainische Freie Universität. München, 1979. S. 6.
12. Dornfeld M. Deutschland – Ukraine. Hundert Jahre diplomatisghe Beziungen / M. Dornfeld, E. Seewald. Berlin, Dezember 2017. Arbeitspapier № 50. S. 62.
13. Височенко А. «Занадто пересічна постать» // Височенко А. СССР без маски. Буенос-Айрес: Укр. вид-во «Перемога», 1951. С. 125–130.
14. Папуга Я. Візит Едуарда Ерріо в Україну під час Голодомору [Електронний ресурс] / Студії Голодомору. Міждисциплінарний часопис. Режим доступу: https://www.holodomorstudies.com/research1.html
15. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор / ред. Віктор Гребенюк, пер. з англ. Наталії Волошинович, Зорини Корабліної, Вікторії Новак; літ. опрацювання Андрія Криштальського. Луцьк: ВМА «Терен», 2007. С. 359.
16. Французький міністр Пьер Кот прилітає до СРСР // Вісті ВУЦВК. 1933, 11 вересня. № 206 (3897). С. 4.
17. Міністр авіації П’єр Кот у Києві // Вісті ВУЦВК. 1933, 22 вересня. № 215 (3906). С. 4.
18. Голодомор 1932–1933 рр. в Україні за документами ГДА СБУ: Анотований довідник / В.М. Даниленко (відп. упоряд.), Л.Л. Аулова, В.В. Лавренюк. Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2010. С. 69.
19. Цілковита міжнародна ізоляція Німеччини // Вісті ВУЦВК. 1933, 10 травня. № 102 (3793). С. 4.
20. Вісті ВУЦВК. 1934. 23 червня. № 143 (4130). С. 1.
21. Белковец Л. История германского консульства в Новосибирске / Л. Белковец, С. Белковец // Сибирские огни. 2013. № 6. С. 161.
22. ЦДАВО України. Ф. 4. Оп. 1. Спр. 20. Арк. 46.