Монументальний посол України

  • Категорія запису:Випуск XIX

Станіслав Лазебник
Надзвичайний і Повноважний Посланник, лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Володимира Винниченка

DOІ https://doi.org/10.37837/2707-7683-2018-46

Анотація. Статтю присвячено монументальному увічненню українського титана слова, національного пророка Тараса Шевченка. Кобзар назавжди оселився в гранітно-бронзовому чи мармуровому вбранні на всіх континентах планети. За межами нашої країни налічують приблизно 130 скульптур і погрудь на різної висоти постаментах у майже 40 державах світу. За масштабністю монументального увічнення в інших країнах Кобзар належить до чільної десятки знаних постатей. Пам’ятники Шевченкові за кордоном споруджено переважно з ініціативи й коштом українських громад. Шевченкова монументалістика часто привертала увагу преси різних країн, кожна поява постаті була окремим сюжетом на газетних шпальтах.
Також автор відзначає велику роль української діаспори в розбудові світової монументальної Шевченкіани. Тарас Шевченко жаданий у закордонній українській спільноті, поміж корінних жителів різних країн. Автор у своїй статті зауважує, що в далеких краях для українців мають велику вагу втілені в бронзі й мармурі образи Кобзаря. Біля них із щемливими почуттями їм ліпше думається про Україну, власну долю, обопільну будучність. У роки незалежності України подальшому збагаченню світової монументальної Шевченкіани, розширенню її географії сприяють українські посольства. Окрім меморіалів, ім’я Тараса Шевченка вкарбовано в назви десятків вулиць, площ, парків, садів, найменування навчальних закладів, громадських об’єднань тощо. Автор сподівається, що розказана історія зарубіжної монументальної Шевченкіани, увічнення його пам’яті на світовому рівні в різних формах і виявах образу генія української нації дає змогу краще осягнути розумом і усвідомити неоціненне значення дотримання заповітів поета в сьогоденній Україні, яка прагне стати європейською державою.
Ключові слова: монументальне увічнення, скульптура, Тарас Шевченко, українські дипломати, громадські організації.

Завантажити статтю (укр.)

Джерела
1. Bazhan, O., Reient, O., Tronko, P. (eds). Na skryzhaliakh istorii: z istorii vzaiemozviazkiv uriadovykh struktur i hromadskykh kil Ukrainy z ukrainskokanadskoiu hromadoiu v druhii polovyni 1940-kh-1980-kh rr. (2003). Kyiv: Nats. akad. nauk Ukrainy, In-t istorii Ukrainy, Fundatsiia ukrainskoi spadshchyny Alberty (Kanada), Istoryko-arkhivne upravlinnia M-va zakordonnykh sprav Ukrainy, Tsentralnyi derzh. arkhiv hromadskykh obiednan Ukrainy, Tsentralnyi derzh. arkhiv-muzei literatury i mystetstva Ukrainy, Tsentralnyi derzh. arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnia Ukrainy, p. 155. [in Ukrainian]
2. Kravchuk, P. (1958). Na novii zemli. Toronto, pp. 344-350. [in Ukrainian]
3. Chornyi, V. (2013). ‘“Borotba statui”. Piat prezydentiv SShA i ukrainskyi Kobzar’, Dzerkalo tyzhnia, p. 15. [in Ukrainian]
4. Lazebnyk, S. (2016). Liudy ukrainskoho zakordonnia. Kyiv, pp. 83, 90. [in Ukrainian]
5. Makarevych, M. (2015). Storinky moho zhyttia. Kyiv, p. 234. [in Ukrainian]