Геополітична дискримінація окремих держав на прикладі України: проблеми й перспективи

  • Категорія запису:Випуск XIX

Ольга Богомолець
Радниця Президента України з гуманітарних питань, народна депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я

DOІ https://doi.org/10.37837/2707-7683-2018-40

Анотація. У статті йдеться про історію та сучасний етап російської агресії на країни з меншим військовим потенціалом. Руйнація післявоєнної системи міжнародних відносин і колективної безпеки стала очевидною: агресія Росії проти Молдови, Грузії та України продемонструвала, що жодних інструментів захисту країн, що зазнають дискримінації з боку великих держав, знову немає. Сьогодні дискримінації у світі зазнають не лише люди чи соціальні групи, а й окремі країни. Вони не можуть провадити самостійної політики щодо великих центрів міжнародної сили, із якими доводиться мати справу. На жаль, Україна – це типовий і черговий приклад країни, яка сьогодні стала заручницею різновекторних інтересів великих світових гравців – Росії, США та ЄС – і зазнала всіх можливих видів дискримінації. Причиною російської агресії, на думку автора, став її вихід зі сфери впливу Росії, що означає припинення існування РФ як імперії. Надмірна й несправедлива до України обережність Заходу щодо Росії стала одним із тих стовпів, на яких тримається нахабність агресора. Україна має стати сильною та енергетично незалежною державою, поборовши корупцію в цьому секторі економіки. Також Україна, як жертва агресії, має відродити свою військову потугу й наполягати на перегляданні чинних обмежень у сфері ракетних технологій і військово-технічної співпраці. Автор наголошує, що Україна має також наполягати на скасуванні всіх дискримінаційних з економічного погляду норм, які діють у межах Асоціації з ЄС. Також необхідно зміцнити внутрішню безпеку країни – завдяки підвищенню соціальних стандартів і рівня життя населення. Автор зазначає, що відродження економічної, військової, моральної та політичної сили України, її людського потенціалу, дадуть змогу створити державу, яка не лише здатна захищатися від агресії, а й провадити власну зовнішню політику на суб’єктних правах.
Ключові слова: війна на Сході України, військова агресія, геополітика, конфлікти, буферні зони.

Завантажити статтю (укр.)

Джерела
1. Huntington, S. (2011). The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order.
2. McFaul, M. (2018). From Cold War to Hot Peace: An American Ambassador in Putin’s Russia.
3. Baylis, J., Smith, S., Owens, P. (2017). The Globalization of World Politics: An Introduction to International Relations.
4. The International Institute for Strategic Studies (IISS). (2018). The Military Balance 2018.
5. Karns, M., Mingst, K., Stiles, K. (2015). The Politics and Processes of Global Governance.
6. Wolchik, Sh., Curry, J. (2014). Central and East European Politics: From Communism to Democracy.