Віктор Матвієнко
доктор історичних наук, завідувач кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Надзвичайний і Повноважний Посол Об’єднаних Арабських Еміратів в Україні
DOI: 10.37837/2707-7683-2022-25
Анотація. У статті йдеться про те, що на останньому етапі національно-визвольних змагань УНР у своїй зовнішній політиці виразно взяла курс на формування стійких політичних і економічних союзів з «окраїнними державами», які виникли на теренах постімперської росії. Визначено, що протягом весни – осені 1921 року екзильні уряди УНР, Грузинської Демократичної Республіки, Азербайджанської Демократичної Республіки і Республіки Горців Північного Кавказу завершили договірно-правове оформлення Чорноморського союзу, однак через військово-політичне становище в Центрально-Східній Європі й на Кавказі в кінці 1921 року цей проєкт не вдалося реалізувати практично. Встановлено, що лише наприкінці ХХ століття стало можливим втілення дієвих проєктів чорноморських субрегіональних об’єднань – ОЧЕС і ГУАМ, головна мета яких – розвиток мережі транспортних сполучень та широка економічна співпраця.
Ключові слова: Чорноморський союз, УНР, Грузинська Демократична Республіка, Азербайджанська Демократична Республіка, Республіка Горців Північного Кавказу, «окраїнні держави», екзильний уряд.
Джерела
1. Спільна декларація прем’єр-міністрів України, Республіки Польща та Литовської Республіки // Урядовий
портал. 14 березня 2022. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/spilna-deklaraciya-premyer-ministriv-ukrayini-respubliki-
polshcha-ta-litovskoyi-respubliki
2. Кедровський В. В боротьбі за державність // За державність. Матеріяли до історії війська українського. Зб.
10. Торонто. 1964. С. 9–22; Лівицький А. Листування (1919–1953 роки) / упоряд., вступ. стаття, заг. ред. Я.
Файзуліна. К.: Фенікс, 2019. 688 с.; Марголин А. Украина и политика Антанты. Записки еврея і гражданина.
Берлин: С. Ефрон, 1922. 397 с.; Петлюра С. Статті, листи, документи. Т. 2. Нью-Йорк: УВАН, 1979. 627 с.;
Шульгин О. Без території. Ідеологія та чин Уряду У. Н. Р. на чужині. Париж: Меч, 1934. 251 с.
3. Матвієнко В. Українська дипломатія 1917–1921 років: на теренах постімперської Росії. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. 397 с.
4. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВО України). Ф. 3696. Оп. 2. Спр. 119. Арк. 6.
5. Там само. Спр. 396. Арк. 4.
6. Петлюра С. Статті, листи, документи. Нью-Йорк: УВАН, 1956. С. 176.
7. ЦДАВО України. Ф. 3696. Оп. 2. Спр. 278. Арк. 85.
8. Там само. Спр. 33. Арк. 12.
9. Там само. Спр. 319. Арк. 13.
10. Там само. Ф. 1429. Оп. 2. Спр. 35. Арк. 75.
11. Там само. Арк. 1–1 зв.
12. Там само. Арк. 5–5 зв.
13. Там само. Ф. 3696. Оп. 2. Спр. 277. Арк. 21.
14. Там само. Арк. 21–21 зв.
15. Там само. Спр. 389. Арк. 75.
16. Там само. Оп. 3. Спр. 7. Арк. 105.
17. Там само. Арк. 106.
18. Там само. Арк. 107.
19. Там само. Оп. 3. Спр. 10. Арк. 9–11.
20. Там само. Оп. 2. Спр. 277. Арк. 20.
21. Там само. Арк. 20 зв.
22. Там само. Спр. 278. Арк. 26.
23. Там само. Арк. 27.
24. Там само. Спр. 277. Арк. 4–6.