Два століття концептуальної еволюції доктрини Монро та її можливе застосування новим азійським гегемоном

  • Категорія запису:Випуск XXV

Ігор Лоссовський
кандидат фізико-математичних наук, заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Надзвичайний і Повноважний Посланник України першого класу, професор факультету міжнародних відносин НАУ

DOI:

Анотація. У статті проведено аналіз двохсотлітньої концептуальної еволюції доктрини Монро від американської доктрини зовнішньої політики, спрямованої на забезпечення військово-політичного та економічного домінування в Західній півкулі, до можливого застосування таких принципів в Азії — КНР. Розглянуто основні положення і практичні наслідки реалізації сучасної зовнішньої політики рф щодо країн пострадянського простору, насамперед України, від початку збройної агресії росії проти нашої держави. На основі аналізу фундаментальних внутрішніх військово-політичних, правових та нормативних документів рф, публічних заяв російського диктатора зроблено висновок про формування кремлівським режимом зовнішньополітичної доктрини, що є «новою доктриною обмеженого суверенітету». Її основоположним елементом є доктрина «обмеженого суверенітету», яка в роки блокового протистояння холодної війни була основним компонентом доктрини Брежнєва — зовнішньополітичної доктрини СРСР щодо країн «народної демократії». Розкрито передумови виникнення, сформульовано основні положення та характеристики доктрини путіна як «нової доктрини обмеженого суверенітету». Зроблено спробу екстраполяції можливої концептуальної еволюції поняття «обмеженого суверенітету» на наступний історичний період та інший регіон планети — Азійський, із провідною роллю в цих процесах нового гегемона на світовій шахівниці — КНР.
Ключові слова: доктрина Монро, воєнно-політична агресія, доктрина Брежнєва, доктрина путіна, реальний суверенітет, обмежений суверенітет.

Завантажити статтю (укр.)

Джерела:
1. Лоссовський І.Є. Зовнішньополітична стратегія Росії щодо країн пострадянського простору як реалізація нової доктрини обмеженого суверенітету // Стратегічна панорама. № 2. 2018. С. 19–30. URL: https:// niss-panorama.com/index.php/journal/article/view/79/81
2. Кокошин А. Реальный суверенитет в современной мирополитической системе. Москва: Европа, 2006. 175 с.; Севрюков Д. Суверенітет. Генеалогія ідеї в контексті політичної та правової історії. Київ: Талком, 2018. 234 с.
3. Лоссовський І.Є. Придністровське врегулювання: Внесок України та досвід для деокупації Донбасу // Стратегічна панорама. № 1–2. 2020. С. 48–64. URL: https://niss-panorama.com/index.php/journal/article/ view/113/113
4. Lossovskyi, I. (2020) ‘Russia’s strategy toward post-soviet states as implementation of the new doctrine of limited sovereignty (Putin Doctrine)’, Ukraine Analytica, 4(22), pp. 8–17. Available at: https://ukraine-analytica.org/ wp-content/uploads/Lossovskyi1-1.pdf
5. Kushnir, O. (2022) ‘Russia’s neo-imperial powerplay in Ukraine: The factors of identity and interests’, Forum for Ukrainian Studies, 31 January. Available at: https://ukrainian-studies.ca/2022/01/31/russias-neo-imperial-powerplay-in-ukraine-the-factors-of-identity-and-interests%EF%BF%BC/
6. «Надаємо “міст до членства» України в НАТО»: Білий дім про результати саміту у Вашингтоні // Радіо Свобода. 11 липня 2024 року. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/samit-nato-bilyy-dim-mist-do-chlenstvadlya-ukrayiny/33030716.html