Чому Росія ніколи не відбудеться?

  • Категорія запису:Випуск XXI

Володимир Огризко
Міністр закордонних справ України (2007–2009), Надзвичайний і Повноважний Посол

DOI 10.37837/2707-7683-2020-36

Анотація. У статті досліджено складну та неодномірну проблему самооцінки населення Московії. Багатовікова відірваність од загальноєвропейських процесів ви¬плавила психотип «самотнього народу», який постійно шукає свого берега, проте ніяк його не знаходить. Наслідками такої окремішності, несхожості з іншими стало культивування в суспільній свідомості стереотипу особливого покликання, спеціальної місії, таємничості тощо. Перманентно «закрита самотність» спричинила появу іншого психологічного феномена – підозрілість і відразу до всього іноземного. Задля ґрунтовного змалювання психологічного портрета московитів автор цитує, зокрема, контроверсійні думки Бердяєва, котрий аналізує три найважливіші елементи російської ментальності – її уявлення про державність, національність і релігію. Зав’язані на етапі становлення московської народності психологічні вузли й травми з часом трансформувались у параноїдальні уявлення про власну винятковість і вседозволеність. Автор послідовно доводить, що психотип народу Росії небезпечний для всіх довкола, але передусім для самої РФ. Як демократична, ліберальна, вільна й соціальна держава вона не відбулася, не може та не буде спроможною відбутися. Тому репресії всередині країни й агресивність назовні тільки посилює – її невилазний еволюційний глухий кут і каталізатор власного краху.
Ключові слова: Московія, психотип, Бердяєв, Путін, шовінізм, пропаганда, загарбництво.

Завантажити статтю (укр.) / (англ.)

Джерела
1. Маритен Ж. Человек и государство. Москва, 2000. С. 21.
2. Наконечний Є. Украдене ім’я: Чому русини стали українцями. Львів, 2004. 352 с.
3. Соловьев В.С. Русская идея. Соч.: в 2 т. Т. 2. Москва, 1989. С. 220.
4. Достоевский Ф.М. Ряд статей о русской литературе. I. Введение // Собрание сочинений в 15 томах. Санкт-Петербург, 1993. Т. 11. С. 27.
5. Достоевский Ф.М. Письма. 125. А.Н. Майкову. 18 февраля (1 марта) 1868. Женева // Собрание сочинений в 15 томах. Санкт-Петербург, 1996. Т. 15. С. 349.
6. Чернышевский Н.Г. Полное собрание сочинений в 15 томах. Москва, 1949. Т. 15. С. 48.
7. Белинский В.Г. Взгляд на русскую литературу 1846 г. // Полное собрание сочинений в 13 томах. Т. 10. С. 397–408.
8. Герцен А. Россия, письмо Г. Г-гу, Лондон, 25 августа 1849 г. [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://goo.su/2KgV
9. Бердяев Н. Судьба России [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://predanie.ru/book/69716-subda-rossii
10. Там же.
11. Там же.
12. Там же.
13. Там же.
14. Див.: Сурков В. Долгое государство Путина [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://www.ng.ru/ideas/2019-02-11/5_7503_surkov.html; Сурков В. Одиночество полукровки 14+ [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://globalaffairs.ru/articles/odinochestvo-polukrovki-14
15. Дугин А. Судьбу России будут решать все, кроме элиты [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://goo.su/2kKw
16. Дугин А. Континент Россия и остановленное время [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://www.geopolitica.ru/article/kontinent-rossiya-i-ostanovlennoe-vremya
17. Епштейн М. О Россиях [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://region.expert/o-rossiyah
18. Дегтянов А. Новое народничество [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://region.expert/new-people
19. Див.: https://www.kasparov.ru/material.php?id=5F1723BC6CE3D