Ставлення міжнародних партнерів до суб’єктності України

Степан Віднянський
член-кореспондент НАН України

Андрій Мартинов
доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України

DOI 10.37837/2707-7683-2020-29

Анотація. У статті йдеться про ставлення міжнародних партнерів до незалежності України, спроби зовнішнього впливу на формування української еліти, ставлення РФ до суб’єктності України. Автори аналізують також проблему суб’єктності в контексті українсько-білоруських, українсько-словацьких, українсько-молдовських, українсько-польських, українсько-угорських українсько-румунських відносин, ставлення до суб’єктності України з боку полюсів сили – США та Китаю, а також специфіку суб’єктності України у відносинах з ЄС. Автори стверджують, що для адекватного розуміння суб’єктності необхідно враховувати комплекс економічних, політичних, соціокультурних аспектів процесу глобалізації. Перші два десятиліття ХХІ століття зафіксували стратегічні проблеми, спільні для всіх націй: кліматичні зміни, диспропорції технологічного розвитку, демографічні й продовольчі проблеми. Під дією зазначених чинників змінюються правила гри на міжнародній арені. Додаткові виклики для суб’єктності України створює імплементація закону про відкриття внутрішнього ринку обігу земель сільськогосподарського призначення. З погляду національної продовольчої безпеки неприйнятним є сценарій монополізування ринку обігу земель транснаціональним капіталом та її експлуатація не в національних інтересах. Щоби відновити повну суб’єктність, треба попередньо досягнути національного консенсусу щодо стратегії розвитку. Наголошено, що час після пандемії коронавірусу – найкращий із погляду переосмислення й реальної адаптації до нового світу. Суб’єктність і статус національної держави тепер залежатиме від її власної спроможності й реальної політики, а не імітації життя за допомогою ідеологічних міфів.
Ключові слова: суб’єктність України, стратегічні проблеми, євроінтеграція, міжнародна арена.

Завантажити статтю (укр.)